Вивіски
Екскурс в історію
Вивіски, лайтбокси, біллборди, брандмауери та інші види зовнішньої реклами стали невід'ємними атрибутами сучасного мегаполісу. Проте мало хто знає, що багато зовнішніх рекламоносіїв мають вікову, а деякі навіть тисячолітню історію.
Найдавнішим видом зовнішньої реклами є вивіски. Ще в Древній Греції і Древньому Римі торговці, а також власники шинків, терм, готелів і майстерень широко використовували вивіски для залучення клієнтів. Спочатку в місцях торгівлі як вивіски над входом розміщувалися реальні товари, поступово їх замінили символічні знакові зображення - аналог сучасних піктограм. Приміром, біля молочної лавки розміщався барельєф кози, а біля булочної - барельєф млина, що приводився в рух мулом.
Крім зображувальних елементів вивіска могла містити і текст, причому крім назви закладу і профілю його діяльності на стародавніх вивісках можна зустріти розгорнутий рекламний текст, рекламні слогани і навіть вірші. Так вивіска давньогрецького тлумача снів, що датується III ст. говорить: «Я, крітінянін, з волі богів витлумачую сни. Довірся Тіхе». Або такий напис біля дверей одного з питних закладів у Помпеях: «Сітій повернув сили слону». Поруч з написом був зображений слон, що, вочевидь, повинно було надавати тексту більшу достовірність.
Технології виготовлення вивісок в античності були досить різноманітними. У якості вихідних матеріалів для древніх вивісок найчастіше використовувався мармур або теракота - обпалена глина. На мармурі висікалися зображення і текст, у результаті чого виходив барельєф. Теракотові барельєфи виготовлялися шляхом випалювання виліпленої глиняної заготовки.
У середньовіччя вивіски були практично єдиним засобом зовнішньої реклами. З V по XIII ст. вивіски містили лише знаки і символи. Пояснювальні написи і імена господарів найчастіше були відсутні, тому що переважна більшість населення було неписьменним. З часом з'явилися універсальні символи: у слюсарів - ключ, у виноторговців - барило, у лихварів - три кулі.
Середньовічні вивіски виготовлялися, як правило, з металу та за допомогою кронштейнів прикріплялися до фасадів будівель. Винос вивіски з площини фасаду та її чітка за силуетом об'ємна форма забезпечували гарне сприйняття вивіски здалеку, особливо, на довгих і вузьких вулицях середньовічних європейських міст. За часів пізнього середньовіччя (ХV - XVI ст.) до стилізованих знаків на вивісках заїжджих дворів, питних закладів і готелів стали додавати одне або декілька слів. Фірмові назви закладів іноді відрізнялися екстравагантністю, наприклад, «Ослиця, яка відступилася назад», «Круторогий бик», «Жирний баран».
У XVI - XVIII століттях на європейські вивіски впливав мальовничий станковий живопис. Поруч з лаконічними символьними вивісками з'явилися вивіски написані маслом. Прикладом може слугувати так звана «Вивіска Жерсена», яка була написана видатним французьким живописцем Антуаном Ватто для паризької антикварної крамниці. Парижани і гості столиці спеціально приходили до антикварного салону Жерсена, щоб помилуватися роботою Ватто. У периферійних містах Європи в цей час переважали мальовничі вивіски з примітивними зображеннями геральдичних тварин: блакитних вепрів, червоних левів, літаючих свиней та інших не менш екзотичних персонажів. У XIX столітті мальовничу вивіску в Європі поступово витіснила шрифтова, яка стала основним видом вивісочної творчості.
В Росії, як і в Європі, першою формою вивіски була предметно - знакова. На воротах будинків і торгових приміщень вивішувалися предмети збуту або ремісничого виробництва: пук соломи позначав заїжджий двір, обруч - бондаря, шкіра - сиромятника. До кінця XVII століття в російський побут проникає мальовнича вивіска. Ця вивіска багато чого взяла від лубка: яскраві фарби, контрастні кольорові сполучення, примітивізм зображень, нерозмірність фігур. Сучасник так описує мальовничі російські вивіски середини XIX століття: «Відповідність і градація фігур, величина, форма і колорит вивісок сміховинні надзвичайно. М'ясники з розчепіреними руками і величезними сокирами, півні, що стоять біля биків, яких вони головою вище, кури з майже людськими фігурами - все це незрівнянно».
Написи на вивісках також були вельми самобутніми і, це - очевидно, відображали молодецький характер і своєрідне почуття гумору російського народу. Так на вивісках шинків можна було виявити такі написи: «Ех пиво!» або «Веселий притулок братів Филимонових». А на вивісці однієї з петербурзьких тютюнових лавок розміщувався наступний віршований шедевр: «Залиш вино - кури тютюн, ти трубочкою розженеш всю журбу! Присягаюся, що будеш мати вигляд такий, як-ніби випив на полтину!».
У другій половині XIX століття на центральних вулицях російських міст з'явилися шрифтові вивіски. Вони були виконані на високому професійному рівні і ні в чому не поступалися зарубіжним аналогам. Для виготовлення вивісок в Росії використовувалася унікальна технологія вороніння заліза. Виробничий процес був тривалим. Після багатьох операцій поверхня металу набувала матового відтінку, потім змащувалася льняним маслом. Після цього художник наносив на метал настільки тонкий шар фарби, що робота набувала вид акварелі. Особливе забарвлення російським вивіскам надавало також використання позолоти.
Вивіски з підсвічуванням з'явилися в Європі в середині XIX століття з винаходом газового освітлення. Наприкінці XIX початку XX століття для освітлення вивісок стали використовувати електричні лампочки, винайдені Т. Едісоном в 1879 році, і скляні трубки, наповнені інертним газом (неон). Технічні можливості того часу вже дозволяли створювати світлодинамічні ефекти. Перші рекламні світлодинамічні панно з'явилися в Німеччині в 1896 році.
У сучасному міському середовищі збереглися шрифтові і предметно-знакові вивіски, лише мальовничі вивіски пішли в минуле, поступившись місцем вивіскам з елементами повнокольорового зображення, надрукованого на банерній тканині або самоклейкій плівці методом цифрового широкоформатного друку.
Стаття була взята з сайту
www.salle.ru
